Вч.
Доброго дня всім присутнім. Ми раді
вітати вас на сьогоднішньому занятті. Ми- це учні 6 класу-- та наш класний керівник Ольга Юліянівна. Клас у нас
невеликий – всього 17 учнів, але (шуму ми робимо багато) достатньо дружний. В
нас 10 дівчаток:
2 Вікторії,
2 Юлі, 2 Софійки, Настя, Анета, Соломія і наша староста Оленка.
А також 7
хлопців : Вітя, Петро, Тарас, Ростик, Назар, Максим і Остап.
А всі разом
- Ми є діти українські
Хлопці і
дівчата.
Рідний
край наш - Україна,
Красна
та багата.
Рідне
небо : ясне сонце,
Місяць, зорі
срібні.
Рідний
нарід – українці,
Всі до
нас подібні.
Вч. Україна.
Рідна , дорога земля батьків, дідів і прадідів наших. Полита їх кров’ю і потом.
Оспівана у піснях і думах, описана у віршах, романах і казках.
Відео «Моя
Україна».
Вч. Україна
– це наша Батьківщина. А як ви
розумієте, що таке Батьківщина?
Так, це все
ми називаємо Батьківщиною. Але все на
світі починається з малого - кожна ріка – зі струмочка, кожна дорога – з
першого кроку. Так і Батьківщина –
найперше це місце, де ми побачили світ, зростали, робили перші кроки. Практично
всі ми народилися і живемо в селі Чишки.
Про наше рідне село ми сьогодні і поговоримо . Почнемо з його назви. Діти, ви
отримали завдання – пригадати легенди, пов’язані з назвою села.
1 « чижі»
2
«колоністи»
3»скоморохи»
Вч. А хто
може пригадати – Коли було засновано наше село ?
Уч. Вікторія
Кожного ранку коли я чекаю «Школярика» щоби їхати в школу, я стою біля стели на
початку села. Там є дата 1364 рік-це іє дата заснування села.
Відео –
стела. Вч. Так, але вперше у документах
назва »Чишки» згадується у 15 столітті в зв’язку із судовим процесом, на якому син тодішнього польського короля хотів
відібрати село у його власника. Та тому, завдяки свідкам і документам, котрі на сьогодні втрачено,
вдалося довести, що це село належало їхньому роду ще з 1364 року. Так і
з’явилася ця дата.
Село наше
особливе – до 1945р тут проживали лише
поляки, але за угодою 2 урядів –
Радянського і польського , було прийнято рішення про переселення українців з
території Польщі до України, а поляків – з України до Польщі. Тоді і з’явилися
перші українські мешканці в нашому селі. Це
були наші з вами дідусі, бабусі та прадідусі.
А яку
пам’ятку про цю подію має село ?
Відео - фігурка Матінки Божої.
Пам’ятний
знак з фігуркою МБ ,що стоїть біля школи.
Так і ви
напевне звернули увагу на те, що це не просто фігурка Діви Марії, а на
п’єдесталі є таблиці із записаними на них назвами населених пунктів звідки були
виселені сюди люди . Всього 48 сіл
З дорослими
прибули сюди і діти. Тому постало питання про школу
2 Фото
– стара школа,школа у 1946.
Шкільне
приміщення було збудоване для навчання місцевих дітей ще у 1890 р., у ньому і
відкрили українську школу у 1946 р.,воно служить навчальним корпусом для
Чишківської школи і до сьогодні.
З
українських діточок
Невеличкий
наш гурток,
Сходимося
тут щодень
Для
навчання, для пісень.
Для потіхи і
науки.
Як до маршу
всім ходити,
Гарно вірші
говорити.
Як
вдягатись, жити, їсти.
Як при людях
чемно сісти,
Уклонитись,
привітатись
І на огляд
чемно стати.
Вч. Часи
були важкими. Складно уявити як опинившись у зовсім новому місці, поряд з
незнайомими людьми, за відсутності багатьох необхідних речей, живучи в
постійному страху і непевності виживали люди.
Рідна віра –
Свята Трійця
І Пречиста
Мати
Рідна мова –
нею вчились
Бога
прославляти.
Фото церква
Так, віра
завжди допомагала і підтримувала людей навіть у найважчих ситуаціях. На цьому
фото ви бачите сценку з життя села у 1946 р. Зверніть увагу , тут ми бачимо
хресний хід на Зелені свята. Стіни церкви зберегли сліди воєнних дій, люди
одягнені бідно, але святково і як багато їх біля церкви.
Фото 3 церкви.
На
сьогоднішній день у Чишках діє три релігійні громади, кожна з яких має свій
храм.
Вч. Люди
жили , працювали, призвичаювалися до нових умов, вивчали новий для себе регіон,
його околиці. Пригадайте якісь назви окремих частин села, що пов’язані з його
історією.
Уч .Я живу в
районі, котрий називають містечком. Кажуть, що колись тут був ярмарок, куди
з’їжджалися люди здалеку щоби щось купити, чи продати.
Вч. Так,
наше містечко, згідно документів, навіть у певний час володіло правом
самоуправління, було достатньо відомими
у краї.
Уч. Ми з
Назаром мешкаємо в куточку, який називають «колонія». Бабуся казала , що тут
колись жили якісь колоністи
Вч. Так.
Вважається, що саме тут були збудовано будинки перших запрошених ще у 14 ст.
поселенців.
Уч. .А я
чув, що частину села, де живу я старі люди називають МТС
Вч. МТС-
розшифровується як машино-тракторна станція, на цій території в радянські часи
було створено станцію по обслуговуванню і ремонту сільськогосподарської
техніки. А потім – центральну садибу АТП «Винниківське».
Ви сьогодні
читали невеличкі віршики. Це незвичайні рядочки, навіть можна сказати
історичні. Вони були розміщені в підручниках українських шкіл ще на початку
минулого століття і раніше. Уявіть собі, їх вивчали ваші прапрабабусі та
дідусі, а зараз знаєте ви та,можливо, навчите колись у майбутньому своїх дітей.
Так і передається історична пам’ять. В уривку одного з цих віршиків були такі рядки:
« Рідний нарід – українці
Всі до нас
подібні»
Фото – давні
вишиванки.
Вч.
Погляньте на ці світлини. На них мешканці села у 40-50 рр. минулого століття.
Що між ними спільного?
Уч. Всі люди
одягнені у вишиванки.
Вч.
Вишиванка – традиційний одяг українців, який
одягали на свята, інші важливі події. Шанували, дарували і передавали
від матері до дочки, з покоління у покоління. А хто з вас знає легенду про появу
вишиванок?
Уч. Легенда
про вишиванку. ( Синюга О.)
Фото – учні
у вишиванках.
Вч. Ми з
вами теж подовжуємо цю чудову народну традицію. Подивіться яке різнобарв’я. А
чи помічали ви таке диво, - одягаючи вишиванку люди навіть поводитися починають
трохи по-іншому. Очевидно це дух предків так впливає
Присягаєм наш край рідний
Над усе любити,
Рідний нарід шанувати
І для нього
жити. – цього вчили в українських школах. А щоб любити, треба знати. І зараз ми
трохи перевіримо ваші знання. До вашої уваги невеличка вікторина «Моя Україна».
І на
завершення – сюрприз . Його підготували учні 6 класу і не самі. А представить Бойдуник Настя. Вся її родина
тісно пов’язана з нашою школою і селом : середню освіту у цій школі здобули її
батьки, багато років вчителював її дідусь,зараз працює тітка, музичної грамоти
і до сьогодні навчає бабуся. А решту Настя розповість сама.
