Урок до 100-річчя бою під Крутами

30 січня у Чишківській ЗОШ І-ІІІ ступенів пройшов семінар учителів історії Давидівської ОТГ. Відкритий урок у 10 класі "Бій під Крутами" підготувала і провела Проць О.Ю.
Урок проведено у формі гри- реконструкції. Учасниками бою були восьмикласники, інструкторами - десятикласники під керівництвом вчителя.  Сам бій видався досить активним та короткочасним. Команда "червоних" була більш винахідливою і кмітливою, тому швидко здобула пра пор противника і перемогла. Видається, що у памяті учнів назавжди залишаться те, про що вони дізналися при підготовці до уроку.


КОНСПЕКТ  ВІДКРИТОГО УРОКУ.

Вчитель  Доброго всім дня. Ми раді вітати гостей сьогодні у нашій школі. Як ви вже напевне зрозуміли урок сьогодні буде нетрадиційним. Хочемо спробувати провести урок – реставрацію однієї з найтрагічніших сторінок в історії України – бою під Крутами. Та й дата нашої зустрічі не випадкова : лише вчора виповнилися її  100-літні роковини.

Представляю учасників дійства : найперше це учні 10 класу – вони, як більш обізнані з подіями, будуть виконувати роль інструкторів та 8- класники – головні дійові особи. Вони сьогодні поділені на дві групи : «червоні», котрі будуть представляти уявні сили більшовиків  і «жовто-сині» - захисники УНР.

10 -класники.

Учень: Ми вивчили чимало матеріалів присвячених подіям початку минулого століття. Січень 1918 позначений важливими подіями у  вітчизняній історії. : 29 січня 1918 року  з’являється нова сторінка, щедро полита молодою кров’ю , назва якої – Крути!

Учень : Крути – це великий перелом на межі двох століть. Ми вчитуємось у цю сторінку історії. Читаємо і не розуміємо: чому так сталось? Чому ніхто не помітив у той радісний час визволення України, що на нашу землю насувалась чорна тінь?

Учень: А вороги  не спали. Більшовицька Москва проголошувала інтернаціональні гасла, а насправді готувала армію і зброю для війни з Україною. Світова історія знає багато жертв в ім’я ідей, але аналогічної Крутам не було.

 Учень:  29 січня 1918 року біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині сталась трагедія, яка сколихнула, пробудила всю державу. У цей день жменька юнаків у нерівному бою віддала своє життя, але відстояла честь Вітчизни…   Цієї станції немає на картах . Загубилась вона серед дрімучих борів на північному сході  України.

Перегляд відео ролику :»Памяті героїв Крут»

Учень:  Російську імперію 1917 року  потрясли революційні події : відбувся державний переворот, імператор зрікся престолу і передав правління державою Тимчасовому буржуазному уряду.  За владу  в Петрограді боролися різні політичні сили. У листопаді її захопили більшовики на чолі з Леніним.

Учень: Більшовицька Росія не змогла змиритися зі створенням Української держави.  Cтановище ускладнювалось тим, що Центральна Рада, якій належала влада в Україні, зволікала з вирішенням багатьох надзвичайно важливих, термінових питань. Саме цим скористались більшовики, щоб проголосити в Україні радянську владу. Більшовики почали збирати великі військові сили і рушили до Києва…

Учень: Зупинити небезпечного ворога було нікому. Саме тому на станцію Крути, яка була воротами до Києва, прибув нашвидкуруч зібраний загін юнаків під командуванням сотника Омельченка. Загін складався із гімназистів 6, 7, 8 класів. Саме вони і спробували перепинити шлях радянським військам.

Звернення зачитує уч 8 класу – Набит Т.

Звернення «До українського студентства»:
11 січня 1918 р.

«Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь, обсіла нашу Україну російсько-«большевицька» грабіжницька орда, котра майже щодня робила у нас нові захвати,
і Україна, одрізана звідусіль, може врешті опинитись в дуже скрутному стані. В цей час Українська фракція Університету св. Володимира кличе студентів-українців усіх вищих шкіл негайно прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностайно ставши під прапор борців за волю України проти напасників, які хочуть придушити все, що здобуто нами довгою, тяжкою героїчною працею.

Треба за всяку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам’ятає, що в цей час злочинно бути байдужим… Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдімо віддати, може, останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували  — Українській державі! «

Команда 1 вишиковується. Співають пісню «Ой у лузі червона калина «

Учень 10 кл. :Більшовицькі загони теж готувалися до бою. Їх командуючий Муравйов , виступаючи перед червоноармійцями, говорив приблизно такі слова :

Учень 8 кл. Бандура В.» Дорогие товарищи !  Мы прибыли на помощь трудящимся братской Украины. Здесь захватили власть помещики, капиталисты и их приспешники. Они не хотят союза с братской Россией. Говорят о какой – то там «свободной державе». Наш великий вождь и учитель Владимир Ильич Ленин сказал, что без украинского угля и пшеницы не будет и советской власти. Для достижения нашей священной цели годятся любые средства. Нет и не будет пощады нашим врагам! Да здравствует Советская власть ! Смерть националистам !»

Команда 2 вишиковується. Співають «Смело мы в бой пойдем»

 Вчитель:  Гра.

 Правила.

Дві команди.  Кожна має прапор.Перемагає та команда, котра здобула прапор супротивника. Не бити,не копати ногами, не штовхати зумисне суперників.Між командами є «кордон», роль якого виконують мішки з піском –«окопи». Кожен гравець на рукаві має пов.язку, яка показує належність до тієї , чи іншої команди. У кожного три життя.  Коли пов,язку зірвав суперник вперше , вдруге – воїн  поранений, втретє – вбитий. Врятувати пораненого можуть товариші по команді дотиком руки. Вбиті полишають поле бою і встають збоку. Довкола кожного прапора – нейтральна зона. Зачіпати там суперника недозволено.

 За ходом гри слідкують інструктори. Отже виходимо, готуємося і чекаємо сигналу до початку битви.

Зучить сигнал (імітація гарматного пострілу), гру розпочато.

Вчитель:   Підсумки гри.

(Сьогодні результат….

Насправді було …)

Уроки минулого є корисними для тих, хто дбає про майбутн. Не дарма радянська влада так наполегливо намагалася викоренити пам'ять про героїчні  сторінки української історії, серед них і про Крути.  Та народну память ,як і совість, не вбити.

 За сто минулих років склалося чимало легенд про мужніх оборонців Києває

1 .Про співвідношення сил

2.Про кількість полеглих

3.Про те, що загинули всі

4.Про «небажання влади» організувати захист Києва… 

Пояснення вчителя.

Відео   «Рабів до раю не пускають»

Звернення «До українського студентства»:
11 січня 1918 р.

«Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь, обсіла нашу Україну російсько-«большевицька» грабіжницька орда, котра майже щодня робила у нас нові захвати,
і Україна, одрізана звідусіль, може врешті опинитись в дуже скрутному стані. В цей час Українська фракція Університету св. Володимира кличе студентів-українців усіх вищих шкіл негайно прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностайно ставши під прапор борців за волю України проти напасників, які хочуть придушити все, що здобуто нами довгою, тяжкою героїчною працею.

Треба за всяку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам’ятає, що в цей час злочинно бути байдужим… Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдімо віддати, може, останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували  — Українській державі! «